Інтерв’ю з операційним директором «МеДіс»

«МеДіс», це українська мережа медичних лабораторій. Кілька місяців тому вони запустили закритий пілот застосунку на платформі LaboraOS: свій бренд, свій каталог, свої відділення, готова технологія під капотом. Ми поговорили з операційним директором мережі про те, чому не пішли писати власний застосунок, що вже видно за перші тижні, і чого це коштувало насправді.

Почнемо з простого. Чому взагалі застосунок? Лабораторія і без нього працювала не один рік.

Працювала й працює. Питання не в тому, чи можна без застосунку, а в тому, куди дивиться пацієнт. Він дивиться в телефон. Результати він хоче там, повторний аналіз хоче замовити там, нагадування про щорічний чекап хоче отримати там. Ми довго переконували себе, що паперовий бланк і дзвінок адміністратора, це нормально. А потім подивилися на власні дані й побачили, що частина людей після першого візиту просто зникає. Не тому що їм не сподобалось. А тому що наступного разу було зручніше в іншому місці, де все в телефоні.

Ви розглядали власну розробку? Чесно.

Чесно, розглядали, і досить серйозно. У нас навіть була внутрішня дискусія, майже суперечка. Порахували команду, терміни, підтримку двох платформ. Вийшло дорого й довго. Але навіть не гроші були головним аргументом проти. Головним був час. Нам сказали: рік, можливо півтора, до першої робочої версії. Півтора року, це шість наших щорічних сезонів забору. Ми уявили, що весь цей час платимо команді, чекаємо, а конкурент тим часом уже в телефоні пацієнта. І це остаточно закрило питання власної розробки.

Що саме вас лякало у своїй розробці, окрім часу?

Відповідальність, яка залишається з тобою назавжди. Ти не просто пишеш застосунок один раз. Ти береш на себе зобов’язання оновлювати його під кожен новий iPhone, лагодити, коли щось відвалюється, відповідати за безпеку медичних даних кожен день. Це не проєкт із кінцем. Це другий бізнес усередині лабораторії. А ми хочемо займатися аналізами, а не тримати ІТ-компанію.

Що вас переконало у варіанті з готовою платформою?

Те, що ми отримали свій застосунок, а не чужий. На екрані наш логотип, наші кольори, наші ціни, наші відділення. Пацієнт не бачить ніякої сторонньої платформи, для нього це застосунок «МеДіс», і крапка. А під капотом працює технологія, яку вже відкатали інші лабораторії. Мене це підкупило найбільше. Ми не платимо за те, щоб хтось навчався на наших пацієнтах. Помилки, які інші вже зробили й виправили, до нас просто не доходять.

Скільки часу зайняв запуск пілоту?

Тижні, не місяці. Ми дали каталог, ціни, відділення, брендинг, погодили кілька деталей. Далі це збиралось швидко. Коли я порівнюю це з тим самим роком розробки з нуля, різниця виглядає майже неправдоподібно.

Як інтегрувалися з вашою лабораторною системою? Зазвичай це найбільший біль.

Це справді була моя головна тривога, бо тут ламається більшість проєктів. Але сенс готової платформи саме в тому, що вона вже вміла працювати з такими системами до нас. Нам не довелося винаходити цей міст самотужки. Для мене це був вирішальний момент: не ми будуємо інтеграцію, а вона вже існує.

Що вже видно за результатами? Тільки без прикрас.

Без прикрас, ще рано робити гучні заяви, пілот закритий і триває. Але кілька речей видно вже зараз. Перше, люди справді повертаються в застосунок за повторним замовленням, і це та сама лояльність, якої нам бракувало. Друге, помітно менше дзвінків на рецепцію з питанням «а де мої результати», бо результати тепер у телефоні одразу, щойно готові. Це реально розвантажує адміністраторів, у них звільнився час на людей у залі. Третє, і для мене несподіване, пацієнти почали самі звертати увагу на щорічні обстеження, бо застосунок делікатно про них нагадує. Ми не тиснемо, ми просто нагадуємо в потрібний момент, і це працює краще за будь-яку рекламу.

А що не спрацювало або здивувало?

Здивувало, наскільки швидко люди прийняли онлайн-оплату. Ми думали, що доведеться довго привчати, готували аргументи. Не довелося. Українці давно платять з телефона за все підряд, від таксі до комуналки, медицина тут не виняток. Друге, що я недооцінив, це реакція власного персоналу. Я боявся спротиву, мовляв, нова система, зайвий клопіт. А адміністратори видихнули, бо частина рутини з дзвінків і пошуку бланків просто зникла.

Як відреагували пацієнти старшого віку? Зазвичай тут очікують проблем.

Очікували й ми. Виявилося, що телефон із застосунками є вже майже в усіх, і «Дія» багатьох до цього привчила. Тим, кому важче, допомагають діти або адміністратор на місці показує один раз. Це виявилося меншою проблемою, ніж ми малювали в голові.

Порада колезі, який зараз обирає між власною розробкою і готовим рішенням?

Порахуйте не вартість розробки, а вартість трьох років володіння, з підтримкою, серверами й безпекою. І окремо порахуйте час, чесно, у сезонах вашої роботи. Якщо після цих двох підрахунків ви все ще хочете власний ІТ-відділ, ідіть у розробку свідомо. Якщо ваша мета, це працюючий застосунок під вашим брендом, а не команда програмістів у штаті, готове рішення закриває питання. Ми свій вибір зробили і поки не пошкодували жодного дня.

Замість підсумку

Розмова з «МеДіс» цікава не окремими цифрами, а логікою рішення. Лабораторія не питала «чи потрібен нам застосунок», відповідь на це вже дав ринок і власні дані про пацієнтів, які не повертаються. Вона питала «як отримати застосунок, не перетворившись на ІТ-компанію». І відповіддю стало готове рішення під власним брендом.

Головна думка, яку варто винести з цього інтерв’ю, звучить приблизно так. Найдорожче у власній розробці, це не рахунок студії, а те, що залишається після нього: роки часу, постійна команда й відповідальність, яку не можна передати. Готова платформа знімає саме це, а не тільки економить на першому релізі. Лабораторія залишається лабораторією, а застосунок стає інструментом, а не другим бізнесом. Пілот «МеДіс» триває, остаточні цифри попереду, але напрямок уже зрозумілий, і він не на користь власної розробки.

---

Джерела

Слова директора лягають на ширшу картину українського ринку.